Наша гаряча лінія ― (044)537-55-05
Або залишіть звернення..

Ескалатори

Ескалатор – транспортний засіб безперервної дії для перевезення пасажирів з одного рівня споруди на інший. Вони бувають міжповерхові та тунельні. У метрополітенах переважно застосовуються тунельні ескалатори. Сьогодні без цих машин неможливо уявити жоден метрополітен. Вони успішно працюють у більшості країн світу, займаючи своє важливе місце у транспортному процесі. Ескалатори органічно вписані в архітектуру станції, вони є важливою частиною усього процесу перевезення пасажирів. Зазвичай ескалатори розташовуються у похилому тунелі станції, який називається ескалаторним тунелем. Станції глибокого залягання мають два ескалаторні тунелі з  проміжним вестибюлем.  Зупинка одного з ескалаторів у години пік може призвести до збою у графіку руху поїздів, ритмі роботи метрополітену. Тому експлуатація ескалаторів потребує від персоналу постійного контролю за їх роботою, регулярного технічного обслуговування та високої оперативності в усуненні неполадок.
 
У Київському метрополітені експлуатується 122 ескалатори на 26 станціях. Загальна довжина сходового полотна усіх ескалаторів складає 19 847,202 м, це 49 555 сходинок. Ширина сходинок ескалаторів 1 м, швидкість руху, в залежності від типу ескалатора, становить 0,75 м/с, 0,9 м/с або 0,94 м/с. Кут нахилу ескалатора відносно горизонтальної поверхні дорівнює 30°. 
Станція "Арсенальна" з двома ескалаторними тунелями є найглибшою у Києві – 55,8 м + 46,6 м.  
Найбільше сходинок (743) на середньому ескалаторі станції „Хрещатик”-ІІ, на ньому і найдовші поручні 293 метри.
У Києві сім станцій з двома ескалаторними тунелями – на станціях "Арсенальна", "Хрещатик"-ІІ, "Університет", "Шулявська", "Золоті ворота", "Дорогожичі" та "Печерська".
 

Конструкція та обладнання

Конструктивно ескалатор є складною електромеханічною машиною, більша частина елементів якої – рухомі. Схематично це побудовано так:
 

 

Робочим елементом ескалатора є сходове полотно,  яке складається зі сходинок, закріплених на тяговому ланцюзі, бігунків та інших деталей.  Замкнене кільце сходового полотна рухається по напрямним, які забезпечують зміну розташування сходин відносно одна одної при переході між горизонтальною ділянкою ескалатора та похилою. Напрямні розташовані на зварних металевих каркасах, які називаються фермами. Рух сходовому полотну передається за допомогою тягових ланцюгів. За конструкцією тягові ланцюги схожі, наприклад, на велосипедні, проте у десятки разів більші і мають 7-кратний запас міцності. Вони зі свого боку приводяться у рух розташованими у машинному приміщенні двома тяговими зірочками (діаметром майже 1,5 метри), що обертаються через редуктор електричним двигуном. Там же знаходяться основні шафи керування ескалаторами. У нижньому приміщенні знаходяться пристрої, що забезпечують натяг тягових ланцюгів ескалаторів. У залежності від типу та довжини ескалатора, габарити та вага його елементів можуть відрізнятися у рази (щоправда, фото не передають цього):

Для збереження рівноваги пасажирів під час перебування на ескалаторі передбачені поручні. Вони зроблені з нашарувань тканини, металевих тросів та гуми і замкнуті у кільце. Поручні рухаються вздовж нахилу пасажирської зони, ковзаючи по латунних напрямних, а переходячи у підбалюстрадний простір опираються на систему роликів та блоків. Натяг поручнів забезпечує спеціальний натяжний пристрій. Якщо скласти довжини всіх поручнів, то вийде кільце діаметром понад 13 км і довжиною 40 км.
Всі ескалатори обладнані чисельними блокувальними пристроями, які контролюють стан окремих вузлів ескалатора та забезпечують автоматичну зупинку ескалатора у позаштатних ситуаціях. Крім того, ескалатор має робочі та аварійні гальма, які загальмовують сходове полотно при відключенні ескалатора.  
 

Історична довідка застосування ескалаторів у СРСР

У СРСР перші 15 ескалаторів було застосовано у 1935 році у Московському метрополітені. Інженери заводів "Червоний металіст" та "Підйомник" розробили машини типів Э-1 (без рухомих поручнів, не пішов у серію) та Н-30 практично з нуля, за ескізами конструктора С. П. Казьміна. На той час Н-30 були найдовшими та найпотужнішими у світі. У подальшому з’явилися типи Н-40 та Н-20. Після війни спеціальним конструкторським бюро було розроблено модифіковані серії машин:
ЭМ 4 та  ЭМ 5,5 – перші ескалатори Ленінградського (1955 р.) та Київського метрополітенів (ст. "Арсенальна", ст. "Вокзальна" та верхній нахил ст. "Університет", 1960 р.)
 ЛТ серій 1-4 – на станціях першої черги пуску "Хрещатик", "Університет" та на станціях другої черги пуску "Політехнічний інститут" та "Шулявська". Ці ескалатори справно працюють по теперішній час. Ви можете легко відрізнити їх від інших – вони мають широку балюстраду з темно-коричневою поверхнею та великою кількістю хромованих елементів. Їх модифіковані моделі працюють на станції "Майдан Незалежності" (ЛТ-2).
 
У 1973-1975 рр. СКБЕ розробляє нову конструкцію тунельного ескалатора п'яти модифікацій – це ЭТ серій 1-5 з підйомом до 65 метрів. Машини цих типів є найбільш масовими у Київському метрополітені і встановлені на майже половині станцій.

Ескалатори українського виробництва

Перший український ескалатор типу ЕТК-245 виробництва концерну ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" було встановлено у 2004 році на станції "Сирець". Тепер подібні машини (215 серія) успішно працюють на нових виходах станцій "Лісова" та "Дарниця". Балюстради ескалаторів виконані з іржостійкої сталі, ширина настилу сходинок складає 1 м, швидкість руху – 0,75 м/с. Конструкція ескалаторів ЕТК-215 виконана на основі багаторічного досвіду тунельного ескалаторобудування, що не має аналогів в іноземній практиці, і є подальшим розвитком інженерних рішень для транспортних машин безперервної дії.

На увагу пасажирам

    Ескалатор є машиною підвищеної небезпеки, що вимагає від пасажирів особистої уваги та дотримання певних правил поведінки, дотримання яких убезпечить їх під час перебування на ескалаторі, а саме:

  •  заходити на ескалатор, що рухається в потрібному напрямку та/або має індикацію напрямку руху (зеленого кольору) на балюстраді, під час входу та виходу з ескалатора триматись за поручень;
  •  стояти обличчям у напрямку руху, тримаючись за поручень, не затримуватись під час виходу з ескалатора; не бігти східцями ескалатора; не притулятися до нерухомих частин ескалатора;
  •  не наступати на обмежувальну лінію, нанесену на східцях, не сідати на східці та не ставити речі на поручні;
  •  не підкладати пальці під поручень та не просовувати їх в зазор між східцями і нерухомими частинами ескалатора;
  • стежити, щоб частини одягу не потрапляли в складові частини або елементи ескалатора;
  •  притримувати поли довгого одягу, підіймати ручну поклажу та багаж, заходячи на ескалатор та виходячи з нього;
  •  не допускати потрапляння підборів взуття в обладнання ескалатора; стежити за дітьми та запобігати порушенню ними цих Правил; тримати дітей за руку або на руках, не дозволяти їм самостійно рухатись по ескалатору, не дозволяти їм притулятися до нерухомих частин ескалатора;
  • надійно тримати ручну поклажу та багаж, запобігаючи їх падінню, не притуляти ручну поклажу та багаж до нерухомих частин ескалатора та не ставити на поручень, завчасно піднімати їх зі східців перед виходом з ескалатора;
  •  у разі зупинення ескалатора чітко виконувати інструкції працівників перевізника, що передаються пристроями гучномовного оповіщення.

 

 

До уваги органів місцевого самоврядування!

e-Квиток

mastercard

Картка киянина

Головні правила безвізового режиму з ЄС

Довіряй ЗСУ!

Електроні закупівлі КП «Київський метрополітен»

Інформаційний відеоролик про імунопрофілактику

Профілактика грипу та ГРВІ

Дорожні небезпеки

Профілактика інфарктів та інсультів