Є що нам сказати?
Наша гаряча лінія ― (044)537-55-05
Або напишіть начальнику метрополітену.

Тунельні споруди

"Метрополітен - швидкісна залізнична позавулична міська транспортна система, ізольована від інших учасників руху". Це визначення з Великої Радянської Енцеклопедії підкреслює, що не кожна міська залізниця є метрополітеном. Бо тільки позавуличність дозволяє виконувати перевезення у таких обсягах і з такою інтенсивністю, як це робить метро. Очевидно, для реалізації такого завдання необхідні рішення, кардинально відмінні від звичайних транспортних. Одним з таких рішень є тунелі – певно, перше, що асоціюється з метро. Тунельні споруди метрополітену величезні, на звичайний погляд - навіть циклопічні, і за кожним сантиметром цих підземних доріг стоїть вражаюча точність розрахунків проектувальників, конструкторів та інженерів. Ця точність – ціна ідеї про максимальний комфорт пасажирів. Власне, саме тому практично всі наші станції мають одну центральну платформу, а п'ятиметрові у діаметрі тунелі дозволяють використовувати достатньо широкі, а значить, вмістимі вагони. Габарити тунелів

Можливо, ви помітили, що на глибоких станціях перегонні тонелі круглі, а у мілких - прямокутні. Зрозуміло, що протягнути таку споруду через товщу землі - нелегке завдання, адже геологічно Київ - це суміш дуже складних гідрогеологічних умов. Тому у різних випадках використовуються різні типи споруд і різні технології.

Тунелі глибокого закладення

Щоб витримати високий тиск, вони, подібно конструктору, збираються із тюбінгів - бетонних або чавунних сегментів, що з'єднуються поміж собою пластиковими штирами. У кожному кільці - 8 таких сегментів. І не думайте, що ця конструкція навіть гіпотетично може обвалитися - форма тюбінгів обертає тиск собі на користь, і він утримує їх міцно. Тюбінги Будівництво проводиться закритим способом - за допомогою прохідницьких щитов. Раніше — за допомогою частково механізованих ЩНів, зараз - практично повністю автоматичних WIRTH’ів та HERRENKNECTH’ів. Передня частина щита оснащена ротором - обертовою гірничою пилою, що перетворює породу на уламки та відправлє їх на конвейєр, звідки вони виходять на поверхню. Задня частина – маніпулятор, що встановлює тюбінги. Там же знаходяться домкрати, які, спираючись на попереднє завершене кільце, витискують щит уперед. Так, кільце за кільцем, щит просувається вперед, а дійшовши до кінця наміченого маршруту, потрапляє у демонтажну камеру - це свято називається збійкою. Замисліться - допустима похибка при збійці складає не більше чотирьох сантиметрів. Колосальна точність для двухсоттонної машини, що рухається крізь товщу, чи не так? Тому, певно, здогадуєтесь, чому метробудівці раді кожній вдалій збійці. Схема станції глибокого закладення Великий тиск спричинює і особливу конструкцію станцій. Частіше всього використовується тринефна схема, коли платформи відділені від центрального залу потужними пілонами. Також у Києві є єдина на даний час у СНД станція англійського типу - "Арсенальна”. Вона не має центрального залу, а лише невеликий розподільчий зал.

Тунелі мілкого закладення

Коли тунель будується практично під поверхнею землі, і геологія сприятлива, не має сенсу використовувати щит. Замість нього все збирається із бетонних модулів - вони й дають вищезгадану прямокутність. Скріплені сегменти гідроізолюються ззовні, бетонуюсться ще раз і засипаються грунтом. На жаль, у цього відносно дешевого способу будівництва є один, але вагомий недолік - воно практичне неможливе там, де є густа забудова. Станція мілкого закладення Характерна конструкція станцій на таких ділянках ліній – односклепінна („Харківська", „Мінська") та колонна („Тараса Шевченка", „Петрівка", „Славутич”).

Габарити

Важливою умовою нормального функціонування тунелів є виконання габаритних стандартів наближення. Це означає, що певні частини будови колії, тонелю, обладняння не можуть знаходитися відносно центральної вісі тунелю чи споруди менш, ніж на визначену габаритом відстань. Головний габарит - "М"(т.з. тип Метро). Таккож є габарити наближення обладнання та споруд - Ом, Смс та Смк. Всі вони сумісні між собою.

Габарит М та ОмГабарит Смк

Камери з'їзду та сполучні гілки

Як поїзди можуть проїхати з лінії на лінію? Для цього існують одноколійні технологічні гілки, які починаються з камер з'їзду - частини тунелю, де на стрілці сходяться відгалудження поміж двома основними. Діаметр камери з'їзду однієї зі станцій складає приблизно 7 метрів(на центральному фото). Справа - те саме, але з іншого боку.

Підхід до камери з'їздуКамера з'їздуКолійний розвиток у камері з'їзду

Зверніть увагу, що у місцях проходу стрілок контактна рейка розривається. Тому мінімальна довжина поїзда метро за нашими стандартами - 3 вагони(максимальна - вісім, але вже з інших причин). Такая довжина дозволяє гарантувати, що як мінімум один з токознімальників поїзда буде на контактній рейці.

Електроні закупівлі КП «Київський метрополітен»

mastercard

Картка киянина

Довіряй ЗСУ!

Головні правила безвізового режиму з ЄС