Є що нам сказати?
Наша гаряча лінія ― (044)537-55-05
Або напишіть начальнику метрополітену.

Театральна

Відкрита 6 листопада 1987 року на діючій лінії.
Пасажиропотік: 14,8 тис.
Конструкція: тринефна пілонна глибокого закладення.
Попередня назва: "Ленінська".

Станція з’єднується з підземним вестибюлем чотиристрічковим ескалатором. Вихід у місто на вулиці Богдана Хмельницького, Володимирську, Пушкінську, Хрещатик. Поруч розташовані Театр російської драми ім. Лесі Українки, Національна опера ім. М. Лисенка, Науково-природничий музей, ЦУМ, Шевченківська РДА.

Архітектура

Архітектори: М. Альошкін, А. Крушинський, Т. Целіковська.
Художник: А. Кущ.

Театральна - станція, дійсно, із складною історією. Вона була вбудована у вже діючу лінію метро з метою забезпечення пересадкою з новою Сирецько-Печерською лінією, коли стало ясно, що пропускні спроможності станціїй "Університет", ні, тим паче, "Хрещатика" не витримають таких функцій. Тунель між цима двома станціями був перерізаний, і у лінію під'єднано станцію, споруджену паралельно. Залишена частина тунелю перерізається склепінням станції "Золоті ворота" та зараз використовується для технічних потреб.
У процесі демонтажу робітники Метробуду виявили, що за три десятиріччя тонельний бетон, покладений із особливою якістю, набув такої міцності, що навіть планувалося проводити буровибухові роботи, проте обійшлося без цього.

Проект інтер’єру станції розроблявся під назву вулиці Леніна(нині Богдана Хмельницького), тому необхідно було віднайти відповідний мотив. За словами архітектора Тамари Целіковської, первинний проект був створений з алюзіями на класичну музику - адже Володимир Ілліч дуже сильно любив твори Моцарта. Проте міськком партії не дозволив прийняти його до роботи як недостатньо відповідний завданню, і проект був перероблено на той, по якому станція і була збудована.

В результаті станція вийшла композиційно цілісним підземним монументом, однак, це сприймається найкраще, коли на станції мало пасажирів. Центральний зал та пілони облицьовані темно-червоним Лезніковським гранітом ― з того самого, тоді вже зачиненого родовища, звідки у 1927 році взято камінь для Мавзолею. Підсвітка як центрального, так і платформених залів - закарнизна. Колійні стіни - з білого мармуру під флорентійську мозаїку.

Верхній циліндричний вестибюль цілком є композицією "Спираль часу", яка складається із горельєфних та барельєфних уособлюючих зображень історичних подій, які перетворюються у птахів та промені, і нарешті сходяться у центральній точці стелі, де змонтовано велику люстру з м'яким білим світлом. Це ― своєрідний стилістичний діалог з соцреалістичними мотивами 30-х ― 50-х років у вітчизняній архітектурі, що апелювали не до конкретної спільноти, а до універсалії Радянської Людини.

Фотографії

Станція "Театральна"Театральна. Спираль часу. Загальний план.Театральна. Спираль часу. Деталі.Театральна. Спираль часу. Деталі.Театральна. Спираль часу. Деталі.

Ваша оцінка: Ні Середня оцінка: 3.4 (13 голосів )

Публічний аудит КП «Київський метрополітен»

Електроні закупівлі КП «Київський метрополітен»

mastercard

Картка киянина

wifi

Довіряй ЗСУ!